Розглянуто проблеми, що негативно впливають на процес етнонаціональної ідентифікації українців, визначено особливості його розгортання, місце і роль визначальних чинників самовизначеності спільноти. Обгрунтовано необхідність врахування комплексу складових етнонаціональної ідентичності у процесі консолідації української нації, розробки етнонаціональної політики, а також розв'язання проблем державного будівництва у перехідний період загалом.

Монографія присвячена дослідженню соціоцивілізаційної еволюції людини в контексті з'ясування двох її вимірів - етнічної і національної ідентичності. Проведено ретроспективний аналіз ряду концепцій походження етносу і нації, визначено в них місце і роль етно- і націоформуючих чинників. Доводиться, що будь-яке протиставлення понять "етнос" і "нація", також як і їх ототожнення, навіть в етимологічному плані не сприяє пізнанню цих суспільних феноменів і тих процесів, що з ними пов'язані. Концептуально визначено, що громадські взаємини були і залишаються основою націотворення в умовах побудови незалежної української держави. З'ясовано, що етнонаціональна ідентичність - необхідна умова міжнаціональної злагоди і консолідації української нації.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф513(4УКР)63 + Т3(4УКР)63-4

Рубрики:

Національно-визвольний рух

Історія

Шифр НБУВ: Ж69635 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розкрито термінологічну сутність близько 1000-і понять, категорій, представлено інформацію про різноманіття існуючих у політології шкіл, традицій і течій політологічної думки, що з'явилися останнім часом у вітчизняній та зарубіжній політологічній науці. Наведено політологічні терміни, що широко використовуються у міжнародній практиці, зазначено їх етимологію з латинської, грецької, німецької, італійської та інших мов.

Раскрыта терминологическая сущность около 1000-и понятий, категорий, представлена информация о разнообразии существующих в политологии школ, традиций и течений политологической мысли, которые появились за последнее время в отечественной и зарубежной политологической науке. Приведены политологические термины, широко использующиеся в международной практике, указана их этимология из латинского, греческого, немецкого, итальянского и других языков.

Розглянуто особливості становлення ідеї соборності етнічно-українських земель, а також їх відображення у програмах політичних партій України кінця ХІХ - початку ХХ ст. Охарактеризовано гетьманську державу як інструмент боротьби за її єдність. Висвітлено боротьбу за справедливі територіальні межі країни в період Гетьманату П.Скоропадського.

Рассмотрены особенности становления идеи соборности этнически-украинских земель, а также их отражение в программах политических партий Украины конца ХІХ - начала ХХ ст. Охарактеризовано гетьманское государство как инструмент борьбы за единство государства. Освещена борьба за справедливые территориальные границы страны в период Гетьманата П.Скоропадского.

З використанням документального матеріалу висвітлено розвиток української соборної ідеї, яка, зароджуючись на рефлекторному, емоційному рівні, поступово оформилась у наукові, теоретичні концепції, вибудовані на міцних, історичних і правничих засадах. Розглянуто проблему возз'єднання українських земель у суспільно-політичній думці Буковини. Запропоновано соборно-державницьку концепцію українських монархістів.

На широком документальном материале освещено развитие украинской соборной идеи, которая, зарождаясь на рефлекторном, емоциональном уровне, постепенно оформилась в научные, теоретические концепции, построенные на прочных, исторических и правовых основах. Рассмотрена проблема воссоединения украинских земель в общественно-политической мысли Буковины. Предложена соборно-государственная концепция украинских монархистов.

На підставі результатів багаторічних науково-педагогічних досліджень кафедри політології Київського національного університету ім. Т.Шевченка висвітлено проблеми політичної теорії та практичної діяльності суспільного розвитку, визначено його чинники, що пов'язані з демократизацією, формуванням громадського суспільства, української державності та світового порядку. Розкрито політичні аспекти глобальних проблем сучасності.

На основе результатов многолетних научно-педагогических исследований кафедры политологии Киевского национального університета им. Т.Шевченко освещены проблемы политической теории и практической деятельности общественного развития, определены его факторы, связанные с демократизацией, формированием гражданского общества, украинской государственности и мирового порядка. Раскрыты политические аспекты глобальных проблем современности.

Проаналізовано проблеми формування та розвитку політичних партій і партійних систем у контексті партології як науки. Визначено сутність політичних партій, їх місце і роль у політичній системі суспільства. Розкрито зміст основних суспільно-політичних доктрин, зокрема, ідейно-теоретичне підгрунтя розробки платформ політичних партій, організаційно-технологічні засади їх діяльності, участь у виборчому процесі.

Проанализированы проблемы формирования и развития политических партий и партийных систем в контексте партологии как науки. Определены сущность политических партий, их место и роль в политической системе общества. Раскрыто содержание основных общественно-политических доктрин, в частности, идейно-теоретические основы разработки платформ политических партий, организационно-технологические основы их деятельности, участие в избирательном процессе.

Розглянуто основні способи та моделі поведінки в українському соціокультурному середовищі. Охарактеризовано вияви українських поведінкових типів в етнокультурній традиції й їх зміни у постмодерну добу. Описано етнокультурні особливості поведінкового типу караїмського етносу південної України. Проаналізовано східні й європейські впливи на формування військово-культурної традиції українського козацтва в XVI - XVIII ст. Висвітлено проблему взаємовідносин католиків, уніатів і православних на Поділлі у XVIII - першій половині ХІХ ст. Розкрито соціальну модель поведінки та діяльності київських ієрархів могилянської доби. Визначено форми опору українського селянства соціально-економічним заходам радянської влади наприкінці 1920-х - початку 1930-х рр., поведінку чиновників УРСР у повоєнний період. Викладено концепти політичної поведінки й участі у формуванні демократичної моделі суспільства у сучасний період.

Рассмотрены основные способы и модели поведения в украинской социокультурной среде. Охарактеризованы проявления украинских поведенческих типов в этнокультурной традиции и их изменения в постмодерную эпоху. Описаны этнокультурные особенности поведенческого типа караимского этноса южной Украины. Проанализированы восточные и европейские влияния на формирование военно-культурной традиции украинского казачества в XVI - XVIII ст. Освещена проблема взамоотношений католиков, униатов и православных на Подолье в XVIII - первой половине ХІХ ст. Раскрыта социальная модель поведения и деятельности киевских иерархов могилянской эпохи. Определены формы сопротивления украинского крестьянства социально-экономическим мероприятиям советской власти в конце 1920-х - начале 1930-х гг., поведение чиновников УССР в послевоенный период. Изложены концепты политического поведения и участия в формировании демократической модели общества в современный период.

Висвітлено тему Голодомору 1932 - 1933 рр., з'ясовано економічні, демографічні, соціокультурні наслідки цієї трагедії для українського народу. Зазначено, що для глибокого осмислення причин, характеру і масштабів цієї трагедії необхідно проаналізувати її й у політико-психологічному ракурсі.

Дисертація присвячена дослідженню теоретико-практичних проблем етнонаціональної ідентифікації людини на шляху до її національного самоутвердження. З'ясовано зміст і структуру етнонаціональної ідентичності, визначено її місце і роль у сучасних етнополітичних процесах України. Доведено, що етнонаціональна ідентичність - необхідна умова поглиблення процесу націотворення, міжнаціональної злагоди і безпеки народів.

Проаналізовано вплив визначного діяча українського культурного відродження другої половини ХІХ ст. на становлення світогляду В. Вернадського в українознавчому вимірі. Висвітлено науково-педагогічну діяльність Д. Дорошенка та його внесок у формування українського освітнього простору. Визначено релігійний чинник інтеграції українського суспільства в оцінці В. Липинського та сучасних дослідників, еволюцію концепції українського державотворення в його історико-політологічній спадщині, розкрито роль української національної ідеї в творчості дослідника.

Проанализировано влияние выдающегося деятеля украинского культурного возрождения второй половины ХІХ ст. на становление мировоззрения В. Вернадского в украиноведческом измерении. Освещены научно-педагогическая деятельность Д. Дорошенко и его вклад в формирование украинского образовательного пространства. Определены религиозный фактор интеграции украинского общества в оценке В. Липинского и современных исследователей, эволюция концепции украинского государственно-созидательного процесса в его историко-политологическом наследии, раскрыта роль украинской национальной идеи в творчестве исследователя.

Висвітлено проблеми етногенезу й етнічної історії українців. Увагу приділено питанням походження індоєвропейців, впливу скіфів і сарматів на становлення української етнокультури, специфіки етнокультурних процесів на території України в І тис. н.е., процесів етнічного розвитку за умов Києво-Руської державності, етнічних і демографічних процесів у XIII - XV ст. Проаналізовано сучасний стан створеної в СРСР проблеми міфічної "давньоруської народності". Розглянуто християнство як чинник етнічних і культуротворчих процесів в Україні. Розкрито роль духівництва в контексті етносоціальних та етнополітичних процесів у ХІХ - ХХ ст., а також визначено основні етапи українського націєтворення.

Висвітлено проблеми українознавства як науки, основні етапи етногенезу українців, їх участь у культуро-, державо- та націєтворчих процесах. Розкрито етнодемографічні аспекти проблеми походження українського народу, світоглядні основи українського культуротворення. Розглянуто проблему національної освіти на західноукраїнських землях. Визначено місце і роль українознавства за сучасних глобалізаційних умов.

Проаналізовано початки й етапи християнізації та церковного будівництва в Україні (І - ХХ ст.). Досліджено зародження та поширення християнства на давньоукраїнських землях Русі - України. Розкрито історико-концептуальні засади християнізації Русі - України за часів блаженного князя Київського Оскольда. Вивчено розвиток церковних та державних інституцій на давньоукраїнських землях у контексті заснування української православної церкви (з центром Метрополії в Києві). Визначено проблеми цивілізаційної ідентичності східного слов'янства у контексті Оскольдового хрещення Русі. З'ясовано вплив християнства на формування сакральної культури Київської Русі. Розглянуто сакральну писемність Київської Русі як факт перенесення Візантійської культури на східнослов'янський грунт.

Розглянуто зародження політичних ідей у прадавніх і ранньослов'янських спільностей. Висвітлено ідеї української державності та гуманізму в суспільно-політичних поглядах мислителів доби Відродження. Викладено монархічно-абсолютистські й демократичні концепції українських мислителів-просвітників у політичному дискурсі Російської імперії. Приділено увагу громадським рухам і таємним товариствам як носіям політичних ідей ХІХ ст. Подано інформацію політичних поглядів членів Кирило-Мифодіївського товариства. Обгрунтовано політичний світогляд Т. Шевченка та І. Франка. Охарактеризовано народницько-демократичний, соціалістичний, консервативно-монархічний, націоналістичний, національно-демократичний і геополітичний напрями в українській політичній думці.

Поглиблено концепцію модернізації України як процесу трансформації суспільства від традиційного до сучасного. Показано, що така модернізація мала колоніальний та наздоганяльний характер, за більшістю показників відставала від країн Заходу, здійснювалася переважно в економіці й лише в XX ст. охопила політичну сферу, але в обмеженій, зумовленій колоніальним статусом територій України, формі. Виділено етапи модернізації України: феодальна модернізація, ранньоіндустріальна модернізація, соціалістична модернізація. Вперше акцентовано увагу на дослідженні генези галузі наукового пізнання "українознавство" як складової реальних перетворень українського соціуму. Виявлено особливості становлення українознавчих інституцій в контексті дослідження процесу українського націєтворення. Поглиблено аналіз соціально-філософського аспекту українознавчих студій. Вперше в українознавчій науці застосовано гендерну методологію до аналізу трансформаційних процесів, що відбуваються з українським соціумом.

Досліджено самоврядування українців у контексті європейської демократичної традиції. Приділено увагу українській фольклорно-етнографічній традиції як вияву національної ідентичності. Охарактеризовано феномен українського козацтва в народно-культурній традиції. Проаналізовано українську модель єдності християнства. Вивчено діяльність українців як цивілізаційний чинник розбудови Російської імперії. Розглянуто здобутки української музичної культури.

Проаналізовано закриті політичні системи. Розкрито суть застосування технологій в політичному полі. Досліджено вплив цивілізаційних чинників у сучасному світі. Викладено аспекти фортифікації фінансово-економічної безпеки підприємства. Розглянуто стиль життя молоді в сучасній Україні. Визначено роль NATО у врегулюванні збройного конфлікту на Сході України. Розкрито інноваційний зміст сучасного державотворення. Описано підходи до внеску в суспільно-політичний договір через викладання соціально-гуманітарних дисциплін. Визначено місце елітних груп у механізмі масової політичної мобілізації.

Монографію присвячено одній зі сторінок славетної історії Київського університету та філософського факультету другої половини XX ст. Це був час, коли у вищих навчальних закладах засновували кафедри філософських дисциплін, до навчальних планів вводили, як обов’язковий, курс філософії, новий імпульс отримали соціогуманітарні дослідження. Зауважено, що Київська світоглядно-гносеологічна школа — це умовна назва творчих здобутків учених філософського факультету університету й учених Інституту філософії НАН України, які були випускниками Київського національного університету імені Тараса Шевченка. У монографії розглянуто основні напрями досліджень Київської світоглядно-гносеологічної школи. Висвітлено започаткування досліджень з історії філософської думки в Україні, релігієзнавчі дослідження у другій половині XX ст. Звернено увагу на дослідження особливостей морально-естетичної діяльності людини.